сюрприз
СЮРПРИ́З, у, ч.
1. Те, чого хто-небудь не чекає, на що не сподівається, перев. несподіваний подарунок.
Мама, збираючись уже йти, звично провела помадою по губах (цього вона не забуває), потім добула з шафи сюрприз для Порфира (О. Гончар).
2. розм. Несподівана подія, обставина.
Не сподіваючись ніяких сюрпризів, Вершомет рушив палубою, оглядаючи своє господарство (М. Трублаїні);
В установі, якою керував Семен Семенович, його зустрів новий сюрприз..: столи зсунуто, і весь його апарат танцює (Яків Баш);
Вона сама добереться до колгоспу “Завойоване щастя”. Хай для Степана буде справжній сюрприз (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)