Сьомий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках
сі —
сі іменник середнього роду нота
Орфографічний словник української мови
сі —
(si) — одна з складових назв звуків, те ж, що H або h.
Словник-довідник музичних термінів
сі —
невідм. 1》 с., муз. Одна із складових назв звуків, а також нота, що позначає цей звук. 2》 ч., спец. Мова програмування традиційного типу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сі —
(лат. si) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.
Словник іншомовних слів Мельничука
СІ —
Система одиниць вимірювання, що містить сім основних і дві додаткові одиниці, а також похідні та кратні від них; прийнята Генеральною конференцією з мір і ваги у 1960, в Україні запроваджена з 1963; див. одиниця вимірювання.
Універсальний словник-енциклопедія
Сі —
Мова програмування високого рівня, розроблена на поч. 70-х; зараз набула особливого поширення (переважно нові версії, напр., С++) для створення програм більшості комп'ютерних систем.
Універсальний словник-енциклопедія
сі —
Сі (нота), муз. (н. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сі —
СІ, невідм., сер. Сьомий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Словник української мови в 11 томах
сі —
рос. си універсальна мова програмування високого рівня, що має велику мобільність. Її часто називають "мовою системного програмування", оскільки нею зручно записувати системні програми для міні-, мікро- ЕОМ усіх класів.
Eкономічна енциклопедія
сі —
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Словник української мови Грінченка