сім'яний
СІМ'ЯНИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до сі́м'я 1, 2.
Сім'яна оболонка;
// Вигот. із насіння конопель.
Вже і обідати у неї поспіло: борщик з живою рибкою.., каша пшоняна до олії, солона тараня з пшеничними галушечками та вареники з сім'яною макухою (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Прикм. до сі́м'я 3.
При перемішуванні ікри і сім'яної рідини з невеликою кількістю води відбувається запліднення (з навч. літ.);
Вірус імунодефіциту передається не лише через кров, сім'яну рідину та грудне молоко, але й зі слиною (з газ.).
СІМ'ЯНИ́Й², а́, е́, рідко.
Те саме, що сіме́йний 1.
Сім'яні люди коло його ладком-ладком, кожному хотілося мати зятем такого талановитого чоловіка (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)