сім'япровід
СІМ'ЯПРОВІ́Д, во́ду, ч.
1. Канал для виведення сім'я (у 3 знач.).
Сім'яник самця [рака] – це залоза білого кольору, в якій дозрівають живчики. Вони виводяться назовні довгими, звивистими трубками – сім'япроводами (з навч. літ.).
2. рідко. Те саме, що насіннєпрові́д.
Носок сошника розгортає ґрунт до вологого, насіння, що падає з сім'япроводу, вдаряється у спеціальний п'ятачок і розсівається смугою шириною у вісім – десять сантиметрів, пригортається землею (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)