Словник української мови у 20 томах

сім'ячко

СІ́М'ЯЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до сі́м'я 1, 2.

Чого цвірінькаєш..? .. Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім'ячка, прісця, пшінця, чи то крупів, – Всього ти в кліточці .. маєш... (П. Гулак-Артемовський);

[2-га молодиця:] А так вже: яка мати, така дочка! [1-а молодиця:] Яке сім'ячко, таке й зіллячко!.. (М. Кропивницький);

– Ось воно, сім'ячко. Чи ж думало ти, що потрапиш до Івана Володимировича, принесеш свою таємницю? Ну, рости (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сім'ячко — сі́м'ячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. сім'ячко — -а, с. Зменш.-пестл. до сім'я 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови