сіпанина

СІПАНИ́НА, и, ж., розм.

1. Те саме, що сі́пання.

2. Те саме, що тягани́на 1, 2.

– Ти не хихикай, розуме недоспілий, бо покладу на санки і в повіт завезу! – Великий крик за малий пшик! – ображено заметались вузькі, присмоктані уста. – За що мені така сіпанина? (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. сіпанина — сіпани́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сіпанина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що сіпання. 2》 Те саме, що тяганина 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сіпанина — СІПАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сі́пання. 2. Те саме, що тягани́на 1, 2. — Ти не хихикай, розуме недоспілий, бо покладу на санки і в повіт завезу! — Великий крик за малий пшик! — ображено заметались вузькі, присмоктані уста. — За що мені така сіпанина? (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 225).  Словник української мови в 11 томах
4. сіпанина — Сіпанина, -ни ж. 1) Дерганіе. 2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків. Канев. у.  Словник української мови Грінченка