сіромаха

СІРОМА́ХА, и, розм.

1. ч. і ж. Те саме, що сіро́ма 1.

– Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (І. Нечуй-Левицький);

[Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Панас Мирний);

– Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко).

2. ж., збірн., іст., рідко. Те саме, що сіро́ма 2.

На бік повстанців, яких очолив запорозький козак із сіромахи Максим Залізняк, перейшов сотник дворових козаків Потоцького Іван Гонта (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сіромаха — сірома́ха 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідна людина розм. сірома́ха 2 іменник жіночого роду козацька біднота іст.  Орфографічний словник української мови
2. сіромаха — див. бідний; бідолаха; нещасливий  Словник синонімів Вусика
3. сіромаха — -и, розм. 1》 ч. і ж. Те саме, що сірома 1). 2》 ж., збірн., іст., рідко. Те саме, що сірома 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіромаха — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм.  Словник синонімів української мови
5. сіромаха — Сірома́ха, -хи, -сі; -ма́хи, -ма́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сіромаха — СІРОМА́ХА, и, розм. 1. ч. і ж. Те саме, що сіро́ма 1. — Забудеш було, що ти сіромаха, і вбогий, і голий, і босий (Н.-Лев., І, 1956, 67); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б’ються, як риба об лід...  Словник української мови в 11 томах
7. сіромаха — Сіромаха, -хи м. = сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.  Словник української мови Грінченка