сіятельство
СІЯ́ТЕЛЬСТВО, а, заст.
Те саме, що ясновельмо́жність.
Стукнув [Лука] кулаком у стіл і гукнув на всю хату. – Око “джіну” для його сіятельства (М. Коцюбинський);
// ірон.
– Пробачте, ваше сіятельство, – смиренно сказав Котовський, – але мені здається, що у вас он із носа капає трохи, га? (П. Тичина).
Словник української мови (СУМ-20)