табанити
ТАБА́НИТИ, ню, ниш, недок., мор., спорт.
Веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна.
Гребці вже не чули голосу стернарів і Петро тільки рукою показував, з якого боку загрібати, а з якого табанити (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)