табличка

ТАБЛИ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до табли́ця.

Для зручності користування сітьовий графік комплексу має табличку. Вона наче поділяє його на окремі графіки, не порушуючи при цьому технологічного зв'язку (з газ.);

А я .. все в табличку дивлюся, поки він усіх перепитає (Ганна Барвінок);

Все там [у школі] було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками. та закарлючками (М. Коцюбинський);

Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка);

Хо наблизився, глянув на табличку й прочитав: “Школа” (М. Коцюбинський);

Дверей двоє. На одних стандартна табличка з написом: “Головний редактор” (О. Левада).

△ (1) Табли́чка мно́ження – те саме, що Табли́ця мно́ження (див. табли́ця).

А покине [о. Телесницький] сього [Козакевича], дивись, .. чепиться [учепиться] Мороза за якусь помилку в табличці множення (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. табличка — табли́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. табличка — [табличка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. табличка — та́бличка: ◊ та́бличка чеколя́ди (чоколя́ди, шоколя́ди) плитка шоколаду; шоколадка (ст): Ритуальними атрибутами молодших студентів були теж старі металеві монети, почтові зна́чки, різні образочки (які здебільша додавались до табличок шоколяди...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. табличка — -и, ж. Зменш. до таблиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. табличка — Табли́чка, -ли́чки, -ли́чці; табли́чки, -ли́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. табличка — ТАБЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до табли́ця. Для зручності користування сітьовий графік комплексу має табличку. Вона наче поділяє його на окремі графіки, не порушуючи при цьому технологічного зв’язку (Роб. газ., 16.III 1965, 2); А я..  Словник української мови в 11 томах