таборець

ТАБОРЕ́ЦЬ, бірця́, ч.

Зменш. до та́бір 1–3.

* У порівн. Темрява обступила наше селище, схоже на таборець експедиції серед арктичного моря (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. таборець — таборе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. таборець — -бірця, ч. Зменш. до табір 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. таборець — ТАБОРЕ́ЦЬ, бірця́, ч. Зменш. до та́бір 1-3. *У порівн. Темрява обступила наше селище, схоже на таборець експедиції серед арктичного моря (Хор., Ковила, 1960, 62).  Словник української мови в 11 томах