таври
ТА́ВРИ, ів, мн. (одн. тавр, а, ч.), іст.
Племена, які в першому тисячолітті до н. е. населяли гірські та прибережні райони Криму.
Найдавнішими жителями Кримського півострова, про які є письмові згадки в історичних документах, були киммерійці, таври і скіфи (з наук.-попул. літ.);
– Які племена тут жили до нас – ось що хотілось би з'ясувати, – роздумливо мовить Брага. – Племена таврів чи хто? (О. Гончар);
На півдні – таври, бавились розбоєм (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)