Словник української мови у 20 томах

таврувальник

ТАВРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто випікає тавро на тілі людини чи тварини.

2. перен. Той, хто засуджує, викриває чиїсь негідні дії чи вчинки.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. таврувальник — таврува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. таврувальник — -а, ч. Той, хто ставить тавро.  Великий тлумачний словник сучасної мови