тактик

ТА́КТИК, а, ч.

1. Фахівець із тактики (у 1 знач.);

// Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби.

2. перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки.

Відповідальність стратега вища за відповідальність тактика, вища й ціна помилки стратега (із журн.).

Значення в інших словниках

1. тактик — та́ктик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тактик — -а, ч. 1》 Фахівець із тактики (у 1 знач.). || Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби. 2》 перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тактик — ТА́КТИК, а, ч. 1. Фахівець із тактики (у 1 знач.); // Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби. 2. перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки.  Словник української мови в 11 томах