такісінький
ТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., пестл.
1. вказ. Цілком такий, точнісінько такий.
Слухали і проникалися до свого бригадира якоюсь родинною любов'ю. Адже він такісінький, як і вони, тільки неспокійний, тільки непримиренний (М. Ю. Тарновський).
2. означ. Дуже маленький.
От мені на очі викидають, що в нас хати нема, у сусідах живемо. Щоб, – кажуть, – їм ізбити хоч такісіньку! (Ганна Барвінок);
– А все ж таки, я його на своїх руках виносив від такісінького, о! – І показав рукою (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)