талабан

ТАЛАБА́Н, у, ч.

Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим, рідше рожевим цвітом; з його насіння добувають олію; ярутка.

Талабан польовий. Цей бур'ян так само, як і грицики, є одним з найпоширеніших по всій Україні бур'янів (з наук. літ.);

Багато в родині хрестоцвітих і бур'янів: редька дика суріпиця звичайна, грицики, талабан польовий... (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. талабан — талаба́н іменник чоловічого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. талабан — -у, ч. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітих, з насіння якого добувають олію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. талабан — ТАЛАБА́Н (трав'янистий бур'ян), ВЕРЕДНИ́К. Широко розповсюджені бур'яни — талабан польовий і грицики — часто розвиваються то як озимі, то як ярі (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. талабан — ТАЛАБА́Н, у, ч. (Thlaspi L.). Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим, рідше рожевим цвітом; з його насіння добувають олію. Талабан польовий. Цей бур’ян так само, як і грицики, є одним з найпоширеніших по всій Україні бур’янів (Бур’яни.., 1957, 52).  Словник української мови в 11 томах