талапати

ТАЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті.

Талапати чоботищами по підлозі;

// Іти, тягнучи по дорозі взуття.

Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом, .. випасаючи зголоднілою маржиною кожне стебельце придорожнє (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. талапати — тала́пати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. талапати — див. бити; іти  Словник синонімів Вусика
3. талапати — тала́пати знев. говорити (м, ср, ст) ◊ тала́пати язиком → язик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. талапати — -аю, -аєш, недок., розм. Утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. || Іти, тягнучи по дорозі взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. талапати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. талапати — ТАЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. Талапати чоботищами по підлозі; // Іти, тягнучи по дорозі взуття. Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом,..  Словник української мови в 11 томах
7. талапати — Талапати, -паю, -єш гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.  Словник української мови Грінченка