талувати

ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал.

1. Топтати, витоптувати.

Свині город талують (Сл. Б. Грінченка).

2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі.

Талувать, нехтувать одежину (Номис).

Значення в інших словниках

1. талувати — талува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. талувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Топтати, витоптувати. 2》 Недбало ставитися до чогось, не берегти речей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. талувати — ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. талувати — Талува́ти, -лу́ю, -лу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. талувати — ТАЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Топтати, витоптувати. Свині город талують (Сл. Гр.). 2. Недбало ставитися до чогось, не берегти речі. Талувать, нехтувать одежину (Номис, 1864, № 11133).  Словник української мови в 11 томах
6. талувати — Талувати, -лую, -єш гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.  Словник української мови Грінченка