талія
ТА́ЛІЯ¹, ї, ж.
Найвужча частина тулуба між грудьми і стегнами; місце, де носять пояс.
Становий .. скочив, як тигр, в очерет і вхопив Олесю за талію (І. Нечуй-Левицький);
Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на білі та рожеві сукні (І. Нечуй-Левицький);
У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася [Олена] на велику ромашку (Ірина Вільде);
В гімнастерці, перетягнутій в талії командирським із зіркою ременем, у чобітках.., він виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник);
// Частина сукні, одягу, що облягає це місце.
Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією, .. з захопленням і любов'ю дивилася, на сина-імператора (П. Кочура).
ТА́ЛІЯ², ї, ж., заст.
1. Комплект гральних карт із двох колод.
2. Коло картярської гри до закінчення колоди карт біля банківника.
Талія закінчилася.
ТА́ЛІЯ³, ї, ж., заст.
У середньовічній Франції податок з кожного, хто не належав до дворянства чи духівництва.
ТА́ЛІЯ⁴, ї, ж.
Вид очерету, який використовується індіанцями Північної Америки для виготовлення стріл.
Словник української мови (СУМ-20)