тамарисковий
ТАМАРИ́СКОВИЙ, а, е.
Прикм. до тамари́ск.
Клубок червоного сонця палає крізь туманно-м'які тамарискові зарості, небо над степом чисте (О. Гончар);
Тамарискові крупинки почали називати манною вже з легкої руки християн (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)