тамга

ТАМГА́, и́, ж., іст.

1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно.

Народи самоїдської групи – нганасани, окрім звичайного таврування тамгами власності, ставили на лопатках оленів і знаки іншого господаря – господаря духу тварин (з наук. літ.).

2. Герб, печатка або підпис.

Ротмістр подивився на пергамент, списаний чорними гачками східного письма на тамгу та мигдалювату печатку й люто кинув ярлик отаманові в очі (З. Тулуб).

3. Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма.

Воно [руське населення] повинно було виконувати інші тяжкі повиинності і платежі: поплужне (поземельна подать від плуга), корм (утримання ханських чиновників), .. тамга (мито) (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тамга — тамга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тамги́  Орфографічний словник української мови
2. тамга — Власнознак  Словник чужослів Павло Штепа
3. тамга — -и, ж., іст. 1》 Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, яким кочові народи (перев. кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор'я) позначали своє майно. 2》 Герб, печатка або підпис. 3》 Внутрішнє торговельне мито на Русі в добу монголо-татарського ярма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тамга — КЛЕЙМО́ (знак, помітка на виробі, товарі і т. ін., що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, тощо); МА́РКА, МАРКУВА́ННЯ (з означенням — про знак на виробі); ТАВРО́, ШТЕМП заст. (перев.  Словник синонімів української мови
5. тамга — ТАМГА́, и́, ж., іст. 1. Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники Центральної Азії, Сибіру, Причорномор’я) позначали своє майно.  Словник української мови в 11 томах