тангір

ТАНГІ́Р, у, ч., спец.

Желатинова плівка з рельєфним або іншим малюнком, яку використовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській репродукціях.

Значення в інших словниках

1. тангір — тангі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тангір — -а, ч. Желатинова плівка з рельєфним крапковим чи іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській продукції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тангір — тангі́р (нім. Tangier) желатинова плівка з рельєфним крапковим або іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у літографській та цинкографській репродукціях.  Словник іншомовних слів Мельничука