Словник української мови у 20 томах

танід

ТАНІ́Д, у, ч., біол.

Дубильна речовина – сполука азоту, яка накопичується в корі деревини або корені трав'янистих рослин.

При наповненні (додублюванні) дослідних груп зниження витрат танідів з 2,0 до 0% компенсували введенням модифікованих колагенвмісних продуктів або на стадії жирування разом з жирувальними речовинами, або на стадії наповнення (додублювання) разом з танідами (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. танід — тані́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови