тапер
ТАПЕ́Р, а, ч., заст.
Піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах.
Коло піано в кутку працював худий еврей-тапер, що підвів на Степана, коли той увійшов, байдужі очі професіоналіста, в якого зайняті тільки руки (Г. Косинка);
// Піаніст, що грою на піаніно супроводжував показ німих кінофільмів.
Фільм шурхотів на темному екрані. Рудий тапер за ширмою в кутку Трощив старий рояль, а ми сиділи На клишоногих лавах, наче нас .. тут прицвяхували (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)