тартачок
ТАРТАЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до тарта́к.
По часі в нас забелькотало перше немовля народнього промислу – наш тартачок, що здоров росте, розвивається й, не дивлячись, що пожерає щоденно кілька сотень кубів наших лісів, усе таки оплачується його годувати (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)