тасьма
ТА́СЬМА́, та́сьми́, ж.
1. Вузька плетена або ткана стрічка з бавовняних або шовкових ниток, що використовується для оздоблення одягу, обшиття білизни тощо; лямівка, облямівка.
Галя була одягнута по-весняному: .. коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом [коміром] та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич);
* Образно. Від неї [ялиці] зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (І. Франко);
Він думає, чи то не син пролетів [літаком] та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом (О. Гончар);
Кокетливе міні-плаття з трикотажу прикрашене оздоблювальною тасьмою, а величезні підплічники розширюють лінію плечей (з газ.);
// Шворка, поворозка.
І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
2. діал. Стежка.
Хлопець швидко проминув луки і вийшов на тасьму, що вела до старого вітряка (М. Зарудний);
Звернувши з казенної дороги .. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати “боже поможи” (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)