Значення в інших словниках
-
татар —
тата́р іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
татар —
ТАТА́Р див. тата́ри.
Словник української мови в 11 томах
-
татар —
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164. ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Словник української мови Грінченка