тафта
ТАФТА́, и́, ж.
Цупка шовкова або бавовняна тканина з дрібними поперечними рубцями чи візерунками на матовому фоні.
Середнього зросту, міцний, туго перетягнутий у стані зеленим шовковим поясом, на якому висіла дорога шабля, Романович тричі низько вклонився цареві й простягнув на витягнутих руках синю тафту, вже розшиту з одного боку (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)