тахкати
ТА́ХКАТИ¹, аю, аєш, недок., розм.
Видавати короткі, уривчасті звуки “тах-тах” (про качок).
В чорнім очеретянім пралісі ячали, тахкали, крукали, диркали, квилили, сичали пташині голоси, висвистували малі очеретянки та пастушки (Ю. Мушкетик).
ТА́ХКАТИ², ає, недок., розм.
Видавати розмірені, уривчасті звуки під час роботи, руху (про механізми).
Лунко тахкали мотори вдалині (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)