тваринність
ТВАРИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. твари́нний.
Виходив з невеселою думкою про ницість, тваринність людей, що з них найкращі чисті тільки тому, що вмиваються й міняють білизну (В. Підмогильний);
Людина, ставши на ноги і возвисившись над світом тварин, одразу мовби поділилась на дві частини: верхню, де дух і мисль, і нижню, яку тілесність тягне до землі, до тваринності, до первісного бруду (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)