тевтонці
ТЕВТО́НЦІ, ів, мн. (одн. тевто́нець, нця, ч.), іст.
Рицарі Тевтонського ордену.
У 1521 році, коли у Вармію вдерлися тевтонські рицарі і всі каноніки повтікали за кордон, Коперник очолив оборону однієї з фортець. Тевтонцям так і не вдалося її здобути (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)