Словник української мови у 20 томах

тегиляй

ТЕГИЛЯ́Й, я, ч., іст.

Один із видів козацьких жупанів, які додатково простьобувалися просушеною і знежиреною бавовною.

Простьобаний нею [бавовною] жупан ставав жорсткішим і служив сердюкові захистом від шабельних ударів. Аналогічні типи захисного вбрання були відомі в Росії (тегиляй) (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)