тека
ТЕ́КА, и, ж.
1. Те саме, що па́пка¹.
Від себе й від усіх причасних до альманаху прошу Вас, вельмишановний Панасе Яковичу, пришліть нам що-небудь з своєї теки (М. Коцюбинський);
Титулярний совітник [радник] Каганець .. мав шапку в одній руці, теку з паперами в другій (В. Самійленко);
Він клацнув замками портфеля і витяг сіру м'яку теку (О. Копиленко);
Дарка з цікавістю .. дивиться на виповнену Стефину теку з рисунками (Ірина Вільде);
Іван Іванович поліз у теку і почав там ритись (М. Хвильовий).
2. рідко. Те саме, що портфе́ль 1.
– Коли міністерську теку бере до рук чесна людина, то всім легше живеться (Г. Хоткевич);
Марко відчинив теку, витяг з неї якийсь вчетверо складений папірець і подав Павлові (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)