текучість
ТЕКУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Стан і властивість за знач. теку́чий 1, 3.
Сонячна енергія забезпечує текучість рідкої фази води (з наук. літ.);
Підживлюють рис до періоду кущення, використовуючи для цього літаки. Шар води в цей час треба зменшити до 5 –10 сантиметрів і обов'язково припинити текучість (з наук. літ.);
Якщо воду охолоджувати до нуля градусів, вона перетворюється в лід, втрачає текучість (з газ.);
// перен.
Несподівано для неї самої відкрилася у ній така невпинна текучість духу, такі незнані можливості розуму, що навіть злякалася (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)