телепати
ТЕЛЕ́ПАТИ, аю, аєш, недок.
1. розм. Іти повільно, важко переставляючи ноги.
І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притоптуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки (Г. Хоткевич).
2. кого і ким, діал. Трясти.
– Де гроші? – щосили верескнув драб, телепаючи князем, .. так що мало дух з нього не витряс (І. Франко);
// безос.
– Сів я на якусь бочку під самою стіною просто вікна, сиджу – а ту [тут] мнов [мною] аж телепає (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)