телескоп
ТЕЛЕСКО́П, а, ч.
1. астр. Оптичний прилад для спостереження за небесними світилами.
І здається: це химерний Сатурн біжить у телескопі, і біжать його кільця й десять дальніх супутників (М. Хвильовий);
У 1610 році був побудований і спрямований у небо перший телескоп. Його творець Галілео Галілей одержав можливість вивчати небесні тіла більш детально, ніж це було можливо досі (з наук.-попул. літ.);
Телескопи призначені для того, щоб діставати яскравіші зображення небесних світил, розглядати їх у збільшеному вигляді, фотографувати (з навч. літ.).
2. Акваріумна рибка з виряченими очима та подвійним шлейфоподібним хвостом.
Саме ця сема [побічна] уможливила асоціацію телескоп “рибка з виряченими очима” [такими як лінзи], причому з побічної в астрономічному терміні вона трансформувалась у диференціюючу в біологічному (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)