телескопія
ТЕЛЕСКОПІ́Я, ї, ж.
1. астр. Спостереження за небесними світилами за допомогою телескопа.
2. лінгв. Спосіб словотворення, при якому поєднуються початковий елемент одного слова з кінцевим іншого.
Фрагментація лексичних одиниць здійснюється через телескопію, скорочення слова, поділ слова на псевдоморфеми (з навч. літ.).
3. лінгв. Утворений за допомогою телескопії 2.
Абревіатурні назви можуть стати основою для утворення нових спеціальних, так званих телескопічних назв (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)