темповий
ТЕ́МПОВИЙ, а, е.
Стос. до темпу.
Та величезна роль, яку відігравала народна хореографічна культура в формуванні симфонії, виявилася не лише в постачанні матеріалу, не лише в використанні темпових контрастів для композиції циклу, не лише в утвердженні тактометричної організації ритміки, але й у відтворенні самої драматургії парних танців, які народилися здебільшого в XVII ст (з наук. літ.);
// спорт. Виконуваний у певному темпі.
Враховуючи, що наші футболісти-захисники не є віртуозами паса та дриблінга, а корисні при силовій і темповій грі, розраховувати на перевагу наших в атаці не доводилось (з газ.);
Темпова гра;
Темпові вправи.
Словник української мови (СУМ-20)