тепловій
ТЕПЛОВІ́Й, ю, ч., поет.
Теплий вітер.
Несуть весняні тепловії на крилах своїх пробудження, небавом забуяє зелом і квітом рідна земля (з газ.);
Пахне день дощем, Тепловіями... (І. Нехода);
А потім розлилась ріка. По вулицях тихого степового городка летіли вже мільйони тепловіїв (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)