тепломір
ТЕПЛОМІ́Р, а, ч.
1. Лічильник для вимірювання кількості теплоти, яку одержують споживачі від джерела тепла.
Рудольф зараз же прожогом, як мати до колиски дитини, кидається до казанка, зазирає в нього, нюхає, щось підкидає, знову нюхає, знову дипиться. Нарешті, ніжно, обережно, за тепломіром зменшує вогонь і, поводячи шиєю, немов виплутуючи її, вертається до Макса (В. Винниченко).
2. заст. Термометр.
Термометр по нашому зветься тепломіром (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)