теплостійкий
ТЕПЛОСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец.
Здатний витримувати високу температуру або значну різницю температур, не втрачаючи своїх якостей.
В річках Середньої Азії і в Аральському морі поширені кілька видів промислових риб – маринок, в ікрі і яєчниках яких є отрута. Проте вона не теплостійка і при тривалому кип'ятінні розкладається (з наук.-попул. літ.);
Застосування в автомобільних шинах теплостійкого корду з капрону (замість бавовни) вдвоє підвищує строк їх служби (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)