теплохід
ТЕПЛОХІ́Д, хо́да, ч.
Морське або річкове судно, що рухається за допомогою двигунів внутрішнього згоряння.
Спеціальний теплохід, що возить охочих подивитися на Київське водоймище, відійшов від пристані в точно визначений час (Б. Антоненко-Давидович);
Річку очистять, наводнять, береги вмурують. По річці пливтимуть білі теплоходи, і кожен вітатиме творця протяжним гудком (В. Дрозд);
Вийшли у рейс теплоходи, Хвиля хлюпоче в борти (А. Малишко);
Кременчуцьким морем ішов теплохід “Єнісей” з баржею на буксирі і плавучим краном (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)