теплість
ТЕ́ПЛІСТЬ, лості, ж., рідко.
Те саме, що тепло́ 2, 3.
Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, – як і слід було по такому початку сподіватись, – дощ (Леся Українка);
Пелехатий нюхливо поводив носом, вловлюючи запашну теплість, випромінювану людиною (П. Загребельний);
* Образно. На дворець вона не виїжджала, бо я собі те просто вимовила, але зате вдома ожидає мене теплість і щирість її серця (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)