Словник української мови у 20 томах

теплість

ТЕ́ПЛІСТЬ, лості, ж., рідко.

Те саме, що тепло́ 2, 3.

Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, – як і слід було по такому початку сподіватись, – дощ (Леся Українка);

Пелехатий нюхливо поводив носом, вловлюючи запашну теплість, випромінювану людиною (П. Загребельний);

* Образно. На дворець вона не виїжджала, бо я собі те просто вимовила, але зате вдома ожидає мене теплість і щирість її серця (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. теплість — те́плість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. теплість — -лості, ж., рідко. Те саме, що тепло 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. теплість — ТЕПЛО́ (нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось), ТЕПЛОТА́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ТЕ́ПЛІСТЬ розм., ЛІ́ТЕПЛО розм. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі (прислів'я); Ніч спускала вечірню теплоту, робилося холодно (І.  Словник синонімів української мови
  4. теплість — ТЕ́ПЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Те саме, що тепло́ 2, 3. Після цілого місяця ідеальної ясності й теплості почався вітер, а далі, — як і слід було по такому початку сподіватись, — дощ (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. теплість — Теплість, -лости ж. Теплота. Шейк.  Словник української мови Грінченка