терабайт

ТЕРАБА́ЙТ, а, ч., інформ.

Одиниця виміру інформації, що дорівнює 1024 гігабайтів (240 байтів).

Потенційна ємність одного стандартного шару “поліпшеного” компакт-диску може скласти близько 250 гігабайтів, а у випадку використання чотиришарового носія “супердиск” вбере в себе один терабайт даних (1024 гігабайтів), що рівносильно приблизно 472 годин високоякісної відеоінформації (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. терабайт — тераба́йт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови