термоелектричний
ТЕРМОЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ, а, е, спец.
1. Стос. до термоелектрики.
Термоелектричний струм; Термоелектричне явище.
2. Робота якого ґрунтується на дії двох різнорідних провідників, що становлять замкнутий ланцюг.
Працюючи від автомобільних акумуляторів, термоелектричний прилад може стати чудовим дорожнім холодильником (з наук.-попул. літ.);
Термоелектричний термометр.
Словник української мови (СУМ-20)