термостійкий
ТЕРМОСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец.
Який добре витримує високу температуру.
Продукти високотемпературної переробки кам'яного вугілля широко застосовуються у промисловості високоякісних і термостійких пластичних мас (з наук.-попул. літ.);
Їх [меблі] вкривають поліефірними лаками, в результаті чого поверхня меблів стає не лише дзеркально-блискучою, а й термостійкою: на стіл можна ставити, скажімо, гарячу каструлю (з газ.);
Термостійкі пластичні маси;
Термостійка поверхня.
Словник української мови (СУМ-20)