тернівка
ТЕРНІ́ВКА, и, ж.
1. Наливка, виготовлена з ягід терну.
Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка (Г. Квітка-Основ'яненко);
Найкраще йому смакувала тернівка з медом. Міцна, в міру терпкувата, вона розливала в роті приємну прохолоду (В. Кучер).
2. бот. Те саме, що терно́сли́в.
Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку на Пелчинські “гори” – на тернівки, печериці (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)