тесаний
ТЕ́САНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до теса́ти.
На тлі чорного неба вирізувався тесаний з товстелезного дуба Перун (С. Скляренко);
Сядеш під навісом за один із грубо тесаних саморобних столів і, доки обідатимеш, над твоїм обідом весь час роїтимуться голодні степові мухи (О. Гончар);
* У порівн. Широке вилицювате обличчя, немов наспіх сокирою тесане, блищало від поту (А. Головко);
Коли хлопці вантажили брили, ноги в них ставали мовби тесані з каменю, як у античних героїв, що піднімали небо (Ю. Мушкетик).
2. у знач. прикм. Оброблений або виготовлений тесанням.
– Отеє все ми стиха говорили, Сидячи на тесаній колоді Коло хати (І. Франко);
Теслярі пахли тесаним деревом (М. Томчаній);
У виярку скоро на видному місці вони відшукали Складений з тесаних брил кам'яний будинок Кіркеї (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)