Словник української мови у 20 томах

тетрапод

ТЕТРАПО́Д, а, ч.

1. Інженерна конструкція, залізобетоннний блок у формі тетраедра.

Конструкція тетраподів дозволяє розсіяти силу хвиль, змушуючи воду обтікати їх, а також запобігає зсуву ґрунту в море (з наук.-попул. літ.);

Після початку російської збройної агресії на сході України частина тетраподів, встановлених у Маріуполі, була використана для зміцнення блок-постів навколо міста (із журн.).

2. Чотирикутний стіл, що стоїть посеред церкви з іконою; різновид аналою.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тетрапод — Невисокий чотирикутний церковний столик, який установлюють посередині храму вірних для здійснення деяких богослужінь: Таїнств Хрещення та Шлюбу, різноманітних освячень; розм. аналойчик  Словник церковно-обрядової термінології
  2. тетрапод — Чотириніжка (тварина)  Словник чужослів Павло Штепа