тефлон
ТЕФЛО́Н, у, ч., хім.
Високомолекулярна пластична речовина (штучна смола), що відзначається найбільшою стійкістю щодо дії концентрованих кислот, лугів і розчинників.
Пластмаса тефлон, не розпадаючись при нагріванні до 300 градусів, витримує дію сірчаної, оцтової та інших кислот (з наук.-попул. літ.);
Регулювальний кран ущільнюється за допомогою сальникової прокладки із спеціального тефлону (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)